Вставай, Украіно розп"ята !
Вставай з колін і йди вперед,
Не витримала - встала
І.. завмерла...
Там поле бою на Майдані,
Там - намет...
Ти великомучинице наша,
Ти - многострадальна мати,
Як дочекалась ти,
Що наші діти в мирний час
Заложниками стали в банди
І мусять в мирний час
За Украіну воювати,
Щоб захистити і себе, і нас?
Чому байдужий Ти ?
Чому не ідеш в Киів ?
Не бачиш? - на Майдані
Стоять на смерть
Героі- воіни, і діти, і жінки...
А там вже перші жертви
Перемоги нашоі -
Несуть героів-патріотів.
Бачиш? Море люду
Й похоронні вже несуть вінки 7
Навіщо розпач цей?
Навіщо біль- тривога?
Чому так озвірів
Наш брат по той бік -
Украінський теж народ ?
Бракує,люди, нам любові,
Щирості і віри в Бога.
А ще терпіли дуже довго ми,
Ніби набрали воду в рот...
Бог - це любов, і він все бачить,
Тож піднімімо очі вгору
всі до Нього
У цей нелегкий для краіни час
І помочі просімо в Бога...
Але просімо щиро, всі
І швидше якомога.
Тоді, напевно, Він почує нас !
2014 РІК - МАЙДАН
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2017
автор: Шульгай