[b][color="#0900ff"]Моє кохання, мій дівочий скарб
Час викрав і сховав за сімома замками.
І зникло відчуття відтінків диво-фарб,
Мов заблукала я між кількома світами.
А час у мене дні, роки жбурляв,
То снігом в очі, то листом осіннім.
Безжально миті щастя шматував, топтав,
Лиш не дістався струн душі безцінних.
Торкались квіти струн цих чарівних
І слово рідних донечок і внуків.
І час заслухався,якось ураз принишк...
Життя взяло його в полон мелодій, звуків...[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724651
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2017
автор: zazemlena