***

Коли  б  нарешті  вилився  мій  біль,
Що  вже  залив  отрутою  все  серце.
Мені  б  нарешті  спокій  віднайти,
Забутися  в  душі  про  все  людське  безчестя.

Лунає  в  скронях  відповідь  мені:
«Забудь  про  власну  біль,
Не  лий  отрути  в  серце.
Ти  інший  маєш  жереб  по  житті:
Лишатися  собою  –  найбільше  благочестя».

/2017/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724729
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2017
автор: Олексій Журавленко