Приходить мить і все стихає;
Немов відходить все у небуття;
Уже не чути тих речей важливих;
Не чути голосу твого…
Не чути тих пестливих слів - люблю;
Усе відходить в небуденну вічність;
Усе так має бути, а інакше як;
Так чому так сумно у тишині самотній?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724782
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2017
автор: мішанчик