Сонце моргнуло зранечку,
Вийшло під гул овацій.
Ну ж бо, вставайте, панночко,
Кличе вас день до праці.
Личко біленьке вимийте.
Усміх лишіть люстерку.
В кухні не дуже гримайте.
Тишу не тріть на терку.
Випийте кави з тістечком.
Вийдіть надвір ізрана.
Птах принесе вам вісточку
Від молодого пана -
Скоро його каретою
В двір ваш доставлять коні.
Сядете – мчіть планетою,
Сійте любов з долоні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)