Заплітає в коси
Цвіт рясний весна.
Чом же щастя досі
Серце обмина?
Свіжість витікає
З росяних перлин.
Все цвіте, буяє,
А в душі - полин.
Просить серце ласки,
Ніжності, тепла,
Чарівної казки,
А не гніву й зла.
Ми словами краєм
Щастя, як ножем,
І навік втрачаєм,
Що не бережем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724812
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2017
автор: Ірина Васильківська