Як боляче,
коли ми вкотре зустрічаємо не тих людей.
І прикро як,
коли в життя приходять ті, та час не той.
Як радісно
клекочуть серця закоханих у пізній час.
І щиро так
вуста й тіла сплітаються, пірнають в небуття.
І дивно вже
минають дні, минають ночі, цілі тиждні йдуть.
І що тоді?
Весна дає нам нові почуття із радістю відчуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2017
автор: Мозговий