Вже юна синь бринить над світом,
Крізь хмар вологих пелюшки,
Нехай далеко ще до літа,
Та вже бубнявіють бруньки.
Нехай пласти рудого снігу
Усюди вперто ще лежать
Та вже з-під снігу, вже з-під снігу
Струмки упевнено біжать.
Бо вже з космічного далека,
Крізь сірувату товщу хмар
Веселий промінь, мов лелека,
До нас у гості завітав.
І хочеться ловити всюди
Надійний цей дороговказ
І дихати на повні груди,
Так дихати, як в перший раз
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724886
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.03.2017
автор: Уляна Стринжа