ти вже нізащо, мабуть, не забудеш її

ти  вже  нізащо,  мабуть,  не  забудеш  її  
може  тільки  на  вчора  або  тільки  в  кіно,  
в  період  сеансу  чи  під  звук  доміно  

червону  рубашку,  вечорами  удвох  
хтось  ламав,  але  ти  так  її  й  не  знайшов  
просто  дико  хотілось  писати  про  зустріч  епох  
це  ніщо,  знаєш,  навіть  уже  не  любов  ..


говорити  про  тебе,  для  тебе,  з  тобою  
потім  ледве  дійти  до  шести  
любити  -  найжахливіше  дієслово  
так,  я  лаюся  матом  і  не  маю  мети  ..

волочитися,  знову,  за  кимось  "не  ти"  
говорити  щось  й  може  навіть  чекати  ,
що  колись  назавжди  розведуть  ці  мости  
більше  ти  не  прийдеш..  а  мені  вже  час  спати  

навчитись  кохати  тебе  більше  ..
без  підручників  та  інструкцій.  
ти  знов  промовчиш,  як  раніше,  
а  я  більш  не  живу  без  додаткових  ресурсів.

день  номер  неважливо  який,  сорок  наосліп,  
а  може  сто  дев'ять  чи  двісті  чотири.  
просто  викреслити  мені  з  пам'яті  осінь  
де  було  все  рідним,  хоч  і  в  чужій  квартирі.  

я  часто  віршами  кришусь  в  ресторанах  
серветкам  знайомий  смак  сумного  чорнила,
тих  істерик  по  п'яні,  звук  нових  екранів  
просто  знай,  я  тебе  давно  відпустила  ..

тільки  пам'ятаю  слова,  що  шепотів  ти  ночами,  
пам'ятаю  смак  фальші,  він  залишився..  
я  ніяк  не  забуду,  що  було  між  нами  
тільки  я..  я  і  ти..  навіть  час  вже  змінився.  

а  потім  та,  інша  -  "сонце  в  очах"  
в  чужому  місті,  що  не  вірить  сльозам..  
ці  тонкі  пальці  на  грубих  щоках  
не  віддавай  мене  нікому,  навіть  якщо  не  сам.  

шарф  на  шиї  замість  обіймів,  сигаретний  бог.  
улюблений  бананоновий  сік,  і  вже  ніхто  не  ***  
шоколадні  губи,  хтось  когось  загубив..  
а  може  ні,  просто  ти  ніколи  мене  не  любив?  

я  прийду,  а  ти  ні,  це  майже  запалення  ..
все  налагодиться,  обіцяю,  цієї  весни,  
ти  не  мовчи,  я  розумію  твоє  ставлення..
мабуть,  хтось  вже  давно  зайняв  твої  сни.

Тільки  от  я  і  ти  -  це  різні  займенники  
худі  повідомлення,  ми  ж  не  письменники  
і  мені  зовсім  не  треба  писати  в  дощенниках.

ця  нещасна  проза  сильніше  абсенту  
твоя  не  любов  -  заради  експерименту  
це  пусте  життя  без  акомпанементу  
бо  апарат  абонента,  який  апарат  абонента.  

і  вже  нічого.  не  просити.  не  питати.  
перегоріли  пробки.  стерлись  смужки.  
напевно,  було  нестерпно  мене  тримати.  
винось  мене  за  дужки.  

©  
автор:  Mellani
23.03.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2017
автор: Mellani