Розлито діжу у повітрі, з медом...
Дурманять пахощі солодкого нектару,
Укрились липи золотистим пледом
Цвітінь пухнастих вздовж розкішного бульвару.
Натхненно бджоли наповняють соти,
Шукають щастя в медоносних сонце-квітах.
Лунають щемно мелодійні ноти
Бджолиним гулом, у розлого-пишних вітах.
Таке повітря пахне незабутньо
У працелюбні комашині медозбори.
Сам вітерець шепоче щось попутно,
Душа з природою веде переговори. 5/07/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2017
автор: Lana P.