[i]Навіть у день Весни-красни,
які б не були дивні сни,
[/i][b[b][/b] [/b] [i]Фату зими уже зніми
[/i] [i]і зодягни вбрання Весни...!
[/i]І хоч без фльордоранжа й свічки,
та без церковної водички,
і без «Ісаіє, радій» та півчі, –
Кохання відчуття є вічні!
Для цього треба вміть кохати,
Кохання брати й віддавати, –
та почуттями дорожити, –
одне однóму лиш служити.
І саме так Життя прожити,
а не копати й ями рити.
Та бути у фаті всякчасно, –
тоді й Кохання не погасне.
[b]P. s.: Й без атрибутики вінчання
є найсвятіше лиш Кохання...!...
[/b]
24.02.17; (05:00-05: 47); 25 лютого 2017 р. (21:40-21:49). Троєщина
Види фати (вельона) (зображення)
[i]P. f.: Вельон цнотливості є символ,
як ніби їхній білий янгол;
і оберігом є родини,
уже нової життєднини ...
[/i]
26.02.2017 р. м. Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725071
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 23.03.2017
автор: Зореслав Благомирів