Повітря ковток,
ніжний вітер у волоссі.
Пачка сигарет - димок,
я ніби загублена досі.
Згоряю разом з сонцем,
вдихаю запах трав.
Весна уже за віконцем,
цей ліс у полон забрав.
Не потрібно людей,
лише музика навколо.
Я не бачу очей,
ніяких засуджень - чудово.
Це безкоштовно,
просто бути вільним.
І нехай умовно,
але суцільним.
Не потрібно лбдей,
природа сама лікує.
Я не бачу очей,
цей світ все більше дивує.
Я просто вдихаю,
зливаюся з космосом.
Я оживаю - відчуваю,
так добре бути простором.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725102
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.03.2017
автор: Енн Саммерс