Я, проживши, залишу на згадку
Дітям, друзям, онукам, рідні
Слова, сіяні ніби зернятка,
На життєвім моїм полотні.
Це слова про свята і про будні,
Силу зла і добра на землі.
Та про лагідні ті незабутні
Теплі зустрічі в ріднім селі.
Про палкі почуття, що одвічно
Життя рухають тільки вперед.
Це - кохання сердець, що ритмічно
Завжди стукають, йдучи на злет.
Про красу, про багатство і щедрість
Української неньки - землі.
Ще про творчих людей,їх натхненність,
Про досягнення їх видатні.
Я любила,люблю і не зможу
Розлюбити чудовий свій край
І з позиції ревно не схожу -
Українське люби, захищай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2017
автор: Криницька Ольга