Що смерть – то є план, помилка?
Із тіла виходить дух.
Сьогодні пульсує жилка,
А завтра спиняє рух.
Не вічно земному витись.
І скільки б не мав добра,
Від смерті не відкупитись.
Ухопить, прийде пора.
Тож сипмо добірне сім’я,
Любов’ю годуймо світ.
Ми згинем – не згине ім’я,
Як добрий лишали слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725153
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.03.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)