Я хочу повертатись сюди ще,
Я хочу тут молитись безнастанно.
За мене, Христе, вчора ти умер,
А нині Ти воскрес із гробу славно!
Ще вчора люд кричав Тобі: «Розпни!»
Ще вчора серце твоє прокололи списом.
Ще вчора небо рвалось на шматки,
Та ти за люд усе-таки молився.
Ще вчора сльози скапували вниз,
Лились, стікали й не було їм краю.
А нині бачимо Тебе уже живим!
Воскрес для всіх! Я сльози вже втираю.
Яка ж веселість, більшої нема:
Ти є живий, підняв й мене з падіння.
Ликує нині, тішиться душа:
Воскрес Господній Син, приніс спасіння.
Скріпи мене, гартуй, неначе сталь,
Омий мене водою з свого серця.
Чистішою зроби, немов кришталь,
Немов водиця з чистого озерця.
Я рани Твої цілувати буду,
Тулитимусь до серця я Твого.
Цю жертву я довіку не забуду,
Яку для світу показав Христос.
© Теяна Гриндула 10 березня 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725214
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 24.03.2017
автор: Гриндула Тетяна