Він вже загнаний вовк, що лишилось ривок ще зробити,
Ніс холодний від вітру, що дув йому прямо в лице.
Знов полюють на нього, із лісу його виганяють,
Де відкрита місцевість, а там його вгостять свинцем.
Вже загнали його і здається попав у безвихід,
Пси мисливські готові на полі роздерти його,
І невже в цьому полі побачить він сонячний захід,
Він ще зможе загризти ворогів і не одного.
Певно кожен з вовків, в кого доля подібна попалась,
До останнього подиху б’ється за власне життя.
Скільки жити йому в цьому полі насправді зосталось,
Може ноги спасуть, може знайде якесь укриття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725243
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.03.2017
автор: Віталій Назарук