Безсмертні Боги і всесильні
Спускалися з гори Олімп
Були здорові, дужі, сильні -
Історії залишили наслід
Бог Геліос — правитель Сонця
На колісниці пролітав…
Клімена народила хлопця -
І він за батька тому став
Дитя росло — чого чекати,
Перетворилось у хлопча,
Хотіло те маля літати,
А не ганяти де м'яча
Пішов до тата, бо кортіло -
Юнацький дух — все по плечу:
- Зроби-но, батьку, мені крила -
З тобою в небо полечу!
- Малий іще, необережний!
Бог вітру має хижий нрав!
Гадаєш, там нема обмежень?
Там, навпаки, — не лови гав!
Спочатку вивчи всі уроки:
Коли, куди - учись летіть…
Пусті слова, невірні кроки
Закреслять все життя за мить!
Рости — це значить розумнішать,
Не порожньо байдикувать,
Бо діти батька тоді тішать,
Як гарно вчаться й дома сплять
Твої знання — от справжня сила!
Тож вчись і завжди пам'ятай,
А причепить на спину крила,
Як горобець... - Не приставай!
У кожній справі є закони -
Ретельно думай і вивчай:
Літати можуть і ворони ...
Ти дурно час не витрачай ...
Земля і сонце — це системи
За книжки жадібно берись
Як гарно вивчиш кожну тему
Підходь по крила - не барись!
*************************
Наука божа непроста.
Це я кажу із застережень:
У кожній справі є мета
І повно правил та обмежень
Щоб помилок в тім уникати,
Показники ще треба мать,
Або ж їх вчасно виправляти
І чітко все контролювать!
Боги — не трутні без роботи -
Це еталон величних справ!
Допоки люди — ще істоти,
І не створили ще спільноти,
Або залежні від держав ...
Бог — це взірець! Він сам закон!
Закон природи — справжній, вічний.
Не той, що пише Вавилон,
Чи депутати пересічні …
***********************
Нарешті вивчився хлопчина,
Приніс до батька атестат
Яка хвилююча година -
Оцінки гарні — результат!
Набрали пір'я повні торби,
Топили воску цілу діжку
Зладнали на своєму горбі,
Кріпили міцно се на віжки
Доладньо вийшло і яскраво -
Міцні, легкі новенькі крила -
Душа співала — добра справа!
Ой, як злетіть на них кортіло!
І полетів у синє небо,
П'янкий політ — гаряче серце,
Забув, що вище вже не треба,
Бо крила розтопило сонце
І спалахнули юні крила -
Упав на землю Фаетон,
Пожежа землю охопила,
Політ останній - страшний сон
**********************
Сумує батько, плачуть сестри
Коротка пам'ять — ой, що з тим…
Забув, що вчив усі семестри -
Запеклі сльози - то бурштин …
Свою історію вивчайте!
Наука — не брудна вода:
Ніколи те не забувайте,
Бо прийде в дім страшна біда
Якщо забудете — звиняйте ...
В Італії старий закон:
Одвічна в пам'яті вендета -
Не забувай, як Фаетон ...
Така легенда для кебети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)