Я, мов застояний кінь,
Про якого згадали,
Їсти готовий полин,
Лиш би сідлали.
Рядки летять з під пера,
Тепер шаленно.
Все видаю на "гора"
Своє сокровенне.
Хтось може скаже:
-Дивак, чому радіти.
Навіщо в житті себе
Як сніп палити?
Та зрозумів я одне,
Життя- затяжка.
Ліпше згоріти за день!
Бо тліти важко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2017
автор: Totoha