Ніневія. Тривожне місто снів...
Чи то провин? Небажаних, нежданих...
Наснився Йона, блідо-мовчазний:
Невидимі не раз попереджали...
Ніневія. Мій привид, місто-страх...
І серце щось зривається од крику!
Пильнує вхід при храмових дверях
душа моя - стара диякониса...
Лиш сорок днів, чотириста ночей,
щоб відмолити, відкупити втрату...
Омий мене в Йордані, Єлисей!
Ніневію возроджу непрокляту!
12.03.2017р.
Бог послав пророка Йону в Ніневію. Коли Йона оголосив про знищення міста через 40 днів: "повірили ніневітяни і оголосили піст і понатягали веретища, від найбільшого до найменшого". Цар Ніневії наказав народу, щоб усі чимдуж взивали до Бога і щоб кожен покинув свою нікчемну поведінку. "Хто зна, чи Бог не роздумає й не відверне від нас свій гнів, то ж ми й не загинемо". " Побачив Бог, що вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки і роздумав щодо лиха, яке погрожував їм учинити" (книга Йона 3,5.8-10, Старий Завіт)
Єлисей- ізраїльський пророк, який іменем Бога зцілював проказу.
Диякониса- служителька у грецькому храмі,яка пильнувала церковні двері, куди входили і виходили жінки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2017
автор: Іванюк Ірина