***

Так  тихо  і  сумно,    все  в  чорних  фарбах.  
За  вікнами  сльота,    тільки  зсередини.
З  минулого  -  звук  ,  давно  забутої  арфи
І  спогади  ніжні,    мило  розбещені.  
Не  вірю  ,тут  були  танці  веселі,  
Розмови  приємні  про  країну  Оз,  
Флірт  тихих  панянок  і  джентельменів,  
А  в  кутку  -  картинки  непристойних  поз.  
Так  тихо  і  сумно,    не  причинив  двері,  
Коли  крадькома  хтось  поцупив  мій  скарб.  
Пройшовся  безшумно  по  коридорах  артерій.  
В  цій  війні  не  обійшлося  без  втрат.  
Тепер  не  палац,    а  пустка  пусткою.
Мій  девіз  доброти  навіки  закреслено.  
Хатину  обліплено  тванню  й  паскудами,
А  колись  квітами  була  устелена.  
Я  просто  забувся,    не  причинив  двері.  
Минулого  помилки  перелетіли  в  сьогодні.  
Не  червоні,    а  чорні  коридори-артерії.
Стіни  розвалені  ,  сирі  й  холодні.  
Сижу  самотній,    як  вовк  вже  голодний,  
Не  вгамує  тепер  мене  чай.  
Стомився  повторювати  вголос  невтомно
Мій  девіз:"Не  впускай!  Не  впускай..  "

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725450
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.03.2017
автор: MadmuaZel