ОМАНА

Я  сказав  тобі  не  ті  слова,
Замовив  я  несправну  пісню,
Не  визнав,  що  ти  завжди  права
Воістину,  хоча  і  прісно.

Так,  я  у  минулому  літав
І  падав  в  прірву  твоїх  очей,
І  себе  ніколи  не  картав
За  мою  шаленість  всіх  ночей,
Які  тоді  нас  колихали,
Цунамі  йшли  в  наші  долоні  –
То  так  пристрасті  нами  грали
І  ми  долали  заборони.

Скільки  подібне  вже  відбулось
До  нас!  І  скільки  буде  потім!
А  нам,  звичайно,  все  вдавалось:
Наше  кохання  рідке  зовсім.

25.02.2017
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2017
автор: Левчишин Віктор