Білий

Твої  очі  чарують  і  манять
Незримим  світлом
Вже  подих  мій  перехопило  
І  ніби  мотузкою  зв'язане  все
І  зустріч  тільки  випадкове  зіткнення
Невидима  радість  в  мені  росте
Твій  голос  це  мій  електричний  струм
Енергія  тільки  наша  в  тобі  і  мені
Незримий  дотик  мій  спокій  давно  порушив
Тай  інші  слова  порожні  
Та  навіть  смішні
І  все  не  дозволене  стало  чомусь  бажаним
Зловила  я  усмішку  твою  на  своїй  щоці
Потрібно  збиратися  тай  іти  додому  
До  поки  не  впала  в  обійми  гарячі  твої

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725626
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 26.03.2017
автор: ШуФлЯдКа