Весна знову згадує осінь..
долаючи присмак вчорашньої тиші.
За вікнами дощ моросить.
І спогади в'януть.
Ще сотні хвилин до раю,
і сотні чекань до межі..
Привіт.. із чого би почати,
цей сірий весняний вечір..
Сама я боюсь перехожих,
з похмурим обличчям знайомих людей..
Закохане місто, і вулиці пахнуть весною.
І кожен повінчаний аркуш болить..
Ще сотні зупинок мені незнайомих,
і вулиць які невідомі..
Святкую.. коли просто хочу,
торкатись до неба що вкутане зорями..
Ще сотні хвилин щоб торкатись душі,
і сотні цілунків в молитві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725703
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2017
автор: Gelli