Сумно чогось так, сумно. Сумно чогось так, сум.
Тіні – мов чорні змії, лізуть до голих дум.
Мокрими язиками злизують віру дня.
Небо висить, як камінь, скиглить, мов цуценя.
Сумно чогось так, сумно. Сумно чогось так, сум.
Пісня згубила голос, жили - живильний струм.
Чорні дерева. Чорні вирви від «Градів», мін.
Дай, Боже, сили сонцю! Чорне зведи у тлін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)