Скрипаль в саду комусь мелодію заграв,
Аж вишні сльози-квіти на траву зронили.
Поміж гілля і соловейко заспівав
Тужливо так, під спів старої скрипки.
А струни в скрипки, мов жива душа,
Для когось – жаль, для когось і фієста.
Скрипаль між вишнями мелодію заграв –
Убрались вишні в квіт, мов дівчина в намисто.
Старенька скрипка у руках митця,
Немов коштовний камінь в дорогій оправі.
Для вишень в тім саду неначе зупинився час,
Заквітчані в своїх вінках, стояли величаво.
Скрипаль в саду комусь мелодію заграв,
Для когось скрипка серце дарувала.
Стояв скрипаль і руки цілував
Своїй коханій… Скрипка не змовкала.
© Тетяна Гриндула, 22 березня 2017 р. (22 год. 54 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725746
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2017
автор: Гриндула Тетяна