Весна... все красивими здається навколо,
А зима у душі не минає.
Зацвітають сади всі красиво,
А мене кожен день щось ламає.
Я втомилася від сірості днів,
І здається ніщо не змінити.
Я питала в шалених вітрів,
Як я маю так далі жити!?
Щось змінилось, і вже давно,
На руїнах біси танцюють.
Я розвію минулого попіл,
Я вже сама себе не розумію.
Щось змінило мене кардинально,
Проти волі прокралося в душу.
Грають струни душі печально,
А я мовчки їх слухати мушу.
Все не так як колись я знала,
Все змінила зима, невільно.
Сотні раз я назад повертала,
Але снігом дороги вкрито.
Не вернутися більше в рай,
Буде серце моє замерзати.
Мою руку тепер відпускай,
Мушу вчитись без тебе жити.
НАДІЯ КИШЕНЯ 27.03.2017.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2017
автор: КОЛЮЧКА