Зрада, як помста за зраду,
Як покарання за гріх -
Душі посічені градом.
Хто почорнів більше з них?
Сіллю посипані рани -
Ніби уже й не печуть.
Крові у венах не стало -
Холодно бігає ртуть.
Біль затихає помітно,
Муки заміщує злість,
Тільки від себе огидно -
Щось усередині їсть.
Зрада, як помста за зраду,
Спалить до нитки нутро,
І почуття безпорадні
Кинуть здихати добро.
Темне прокинеться чорним,
Світле обернеться в ніч -
Демоном злим і потворним
Помста злітає з облич.
Зрада - це підлість і кволість,
В спину застромлений ніж.
Гідність - це те, що дозволить
Помсти минути рубіж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725874
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2017
автор: Серафима Пант