Невідболене, невідмолене,
Незахищене і крихке
Впало серденько під іконами
На дубовий гладкий паркет.
Покотилося далі м’ячиком
По стежиночці до воріт.
Полетіли злі звинувачення,
Наче стріли, йому услід.
Зупинилося, розсльозилося -
Сипонули піщинки зір,
Заплелися вінки з кирилиці
У віршований слід-узір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2017
автор: Оксана Дністран