Сп'яніла знову...Від твоїх цілунків.
І набирає обертів Земля.
Всесвіт мій не хоче порятунку!
Роби, що хочеш,- я уся твоя!
Занурюємось в хвилі насолоди,
Сузір'ями спалахуєм в пітьмі,
Подихами створюємо коди,
Які відомі лиш мені й тобі.
Тож не давай ніколи тверезіти,
В мені весняним цвітом розквітай,
А я тебе, мов сонце, буду гріти
Створюючи на землі наш РАЙ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2017
автор: Дарія Типчук