День, який ніс весняний настрій- день святої неділі дарував хвилини відпочинку від буденності, ніс ранішню молитву в поклоні до Творця, дарував роздуми, покаяння, смуток та радість- все, чим живе кожна людська душа. Подих свіжого дощу змінився доторком теплого сонця, в якому оживало все, що благословив Господь на життя.
Сонячний теплий підвечірок кликав, вів у чудову залу, де враз чужина зміниться на те, рідне та близьке серцю кожного українця.
Частинка, мізерна частинка великого Мадриду почує рідне слово великого кобзаря- Тараса Шевченка у виконанні піаніста, молодого маестро з Карпатських гір- Ігоря Прокоп'юка. Звучатиме на двох мовах- українській та іспанській. Слово, велике слово України почують іспанські друзі, де потім дадуть високу оцінку нашій культурі, поезії, творчості великих класиків різних епох. Концерт класичної музики в Мадриді, організований Ігорем, приурочений до дня народження Шевченка, збере чи малу аудиторію, як українців так і іспанців.
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізите на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..» – «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав'яне».
«Слав'яне! слав'яне!»
Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав'янофіли
Так і претесь… І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дас[т]ьбі… Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, –
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те щоб прості люде.
А гвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика, та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що – не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Так розпочнеться вечір: словами кобзаря, які торкнуться душі, ранять серце болем сьогодення- болем за рідний Край, рідний дім, рідний народ, рідну мову.
І полине музика, полине пісня. Чарівний сопрановий голос оперної співачки, українки за походженням, Олени Слої, крихітної одеситочки увірветься в серце, де пробудяться спогади, за все , так дороге кожному з нас. Неймовірно. Неперевершено.
А мені захотілося сказати, подарувати такі слова, які прокричали болем в моїй душі на чужині:
Заспівай ми, соловейку,
Та й у ріднім Краю,
Бо в чужині ми не легко,
Душа ми ся крає.
Ми ся крає, та сльозою
Лине понад гори,
Синє море, степ широкий-
Там, де ясні зорі.
Де барвінком ся встеляє
Дорога до хати,
На порозі ми зустріне
Ріднесенька мати.
Все покину та й полину,
Де калина в гаю:
Заспівай ми, соловейку,
Та й у ріднім Краю.
Це тобі, Оленочко, тобі, наш соловейку, хай Господь благословляє та добру долю шле, бо ми в чужині, далекій чужині.
Прозвучать твори Василя Барвінського, Левка Ревутського, Лев Колодуб, Мирослава Скорика, Кирила Стеценка, Євгена Станковича, Анатолія Кос- Анатольського. І саме найцікавіше, що українську класику на скрипці виконає іспанський скрипаль, молодий юнак, вчитель музики- Адріан Пінеда. Браво маестро.
Троє молодих людей, три квітки на цій землі, три юних життя подарують хвилини неповторності, хвилини того, що зветься: великою творчістю, талантом, любов'ю.
Доторкнися, маестро, печалі,
Дай акордам і волю і рай.
Чуєш? Кличуть замріяні далі,
Пісня лине за гори, у гай.
Дай їй сповідь свою і причастя,
До безтями наповни життям,
Ти молитву читай їй, щоб щастя,
Дарувалося світлим серцям.
З повагою та подякою, ваша Леся Утриско.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725935
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.03.2017
автор: Леся Утриско