Іду житами я твоїми, Україно!
Ступаю босими ногами у ріллю.
Цілують ноги колосочки спілі.
Я Україну у житах люблю…
Іду заквітчаними луками країни,
Вінок сплету з твоїх пахучих трав,
Моя заквітчана барвиста Україна…
Люблю тебе, квітковий ніжний рай.
Іду ланами спілої пшениці,
Хліби в колоссі схилились до землі.
Яка краса у нас на Україні...
Люблю лани поспілих колосків.
Іду житами я твоїми, Україно.
Іду ланами спілих я хлібів.
Моя квітуча ніжна Україно,
Любитиму тебе аж до кінця віків.
© Тетяна Гриндула, 12 березня 2017 р. (22 год. 59 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725942
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Гриндула Тетяна