Часом хочеться просто мовчати й дивитися в небо,
Щоб не поранити тишу дихати майже беззвучно -
Спокій тепер в дефіциті, хоч попит на нього високий,
Зрештою жити спокійно не надто для нас і зручно…
Зачинити вікно і двері, але привідкрити душу –
Курити поволі цигАрки ( бо палять папір і листя)
Пити заварену каву – солодку і чорну, як північ ,
Милуватись з вікна як вкладається спати місто..
Буває що зморюють дії, а часом – чиясь бездіяльність,
Робота втомлює руки, а люди, в свою чергу, мізки..
І ти вимикаєш світло, і з наших розмов і рухів
Складаєш чуднІ орігамі, немов з паперових обрізків..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2017
автор: ameli-meli