Перший гонорар
(Сонет)
Долинає гуркіт, клекіт
зі шляху з варяг у греки.
Батька й матері немає.
Сам себе я розважаю.
Що б, ви думали, співаю
там, де німців ціла зграя?
«Прощавайте яйки-млеко,
бо вже руські недалеко».
Тож сестра, коли почула,
до порога потягнула.
Від нещастя врятувала.
Звісно, трішечки й піддала.
Мати також, як узнала,
то паском іще додала.
–––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2017
автор: Анатолій Загравенко