Знову, хтось комусь…

Знову,  хтось  комусь  –  виною,
Де  тріщать  наші  чуби!
Замовляємо  гроби  -  
Неоплатною  ціною...
Знову,  хтось  –  гівно  в  долоні  
Покладе.  А  ти  –  радій,
Що  тобі  клянеться  –  «свій»,
Дятлом  довбучи  у  скроні…
Запитай,  хоч  серед  ночі!!!
Мого  серця  запитай…  
Я,  таких  «своїх»  –  не  хочу,
Хто  в  брехні  шукає  –  Рай!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726077
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Андрій Бабич