вечірній старенький автобус
на глинськ
яким майже ніхто не їздить
розчиняє дверцята-рота
як галка в спекотну пору
сумний непотрібний
самотній
дивиться сліпо фарами
в своє чорне майбутнє
хочеться обійняти його
підтримати
сказати
друже
не парся
все буде добре
але мовчу
ковтаю його
і свою
пітьму
і не захлинаюся
бо звик
обоє знаємо
що не буде
28 березня 2017 [20:53]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726118
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Віктор Шупер