І знову ти, мов би на карнавалі
Вдягаєш маску, крадеш слова
Посмішка, що зветься щирою.
А що ховаєш ти за нею?
Я знаю твою суть, ти не обдуриш.
Я знаю, хто є ти, а хто чужий.
І знов кричу тобі: "Прокинься! "
Відкрий себе, ти ж є не гірш.
У тебе шрами на зап'ясті,
а в голові страшний бардак
від надлишку любові гинеш,
від передозу почуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726122
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Липнева ніч