[i]Чи бачиш ти? Ось літери у черзі –
Стоять й мовчки чекають на слова.
Неначе літаки, на злітній смузі –
Застигли, бо до них прийшла, сльота...
Чи чуєш ти? Слова вчинили галас –
Їм певно теж, завжди потрібен рух.
Лиш крапка поділивши, завагалась –
Відчуй її, на дотик своїх рук...
Чи знаєш ти? Слова стікають в звуки –
Ні пари з вуст. І більше жодних слів.
Мої слова, немов жертовні духи –
Почуй їх шепіт, десь, поміж вітрів...
Впізнаєш ти і буде кожне слово –
Моє... Тобі – тенета самоти.
Співає янгол знову, колискову,
Слова, лишають присмак гіркоти...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726128
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Валерій Кець