То, може, Доля в нас така,
Чи то мовчить, чи балакуча
Та все танціє гопака
Чи то все більше якось суча.
Та продає шинкарці одяг
Останню свиту, мідний хрест
Нема нічого… щось там бродить
Серед зірок, серед небес.
То що за Доля в українців?
Весь час городимо свободу.
Та підіймаємо… чужинців
Над головою, над народом.
Та ось,… пишаємось панами
Та ще підпанків море в нас.
Штанів ще є, та… за штанами
Голізне тіло… без прикрас.
Волаєм «Воля! До останку!
Подайте Волю, бо горить!»
Приходить день… щодень із ранку
Вам треба Волі?... То беріть…
Та не кидайте у болото,
Бо ВоляЮ браття, ще не все.
Одна лиш Воля при голоті,
Нас, від омани,… не спасе.
Будуймо ми країну з Вами,
Та не гендлюйте в пам’ять Долі.
Продаємось все більше самі,
Та розраховуємося боллю
Ми, ще згадаємо Енея,
Це той, що Рим побудував,
Та ще за батька,… та… за Хмеля
Народу Волю добував.
Нема Енеїв, лиш троянці.
Та все гуляємо за Волю.
Ми продаємо злій шинкарці
І ці штани, і… свою Долю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726194
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2017
автор: Dema