Життям насолоджена по горло
та руки не опускаю.
Вірю що може колись – покохаю…
І байдуже що буде,
а що буде – я не знаю.
Я зі страхами борюся,
і все ж – перемагаю.
Та підкоритися комусь
точно не збираюсь.
Я не маріонетка,
щоб у чужих руках грати,
я просто хочу вірити,
і щиро кохати..
06.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726249
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.03.2017
автор: Марія Андрійчук