Лист з дерев злітає,
Що ростуть на волі
Пташка десь співає
З-над могили в полі.
Не мала, не мала
Щастя, Польще мила!
Все те (все те) в снах пропало,
Хлопці ж у могилах.
Села всі згоріли,
А міста в руїнах,
Жінки плач зболілий
Лиш із поля лине.
Всі пішли із дому,
Коси прихопили;
На лану пустому
Гине колос спілий.
Як коло Варшави
Хлопці збір трубили,
То здалось, що в славі
Вийде Польща ціла (ціла).
Зиму воювали,
Бились літо ціле;
Осінь все спинила,
А дітей не стало.
Ці бої жахливі
В марноті скінчились,
Бо на свої ниви
Браття забарились.
Ті землею вкриті,
А інші в неволі,
Ще інші по світі
Без хати і поля.
Ні з небес підмоги,
Ні з руки людини,
Скрізь пусті розлоги,
Марно врода гине.
Лист з дерев злітає,
Знов лист злітає;
О! Польська країно!
А щоб браття сміло,
Що за тебе гинуть,
Узялись до діла
І землі з собою
З Вітчизни набрали,
Власною рукою
Польщу б насипали.
Силою піднятись –
Згинули хоробрі;
Зрадників багато,
Люди ж надто добрі.
(Силою піднятись –
Згинули хоробрі;
Зрадників багато,
Люди ж надто добрі.)
Fryderyk Chopin, Pieśni: Śpiew z mogiły
(Leci liście z drzewa) (Wincenty Pol)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726254
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 29.03.2017
автор: Валерій Яковчук