Залишено тіло, душа – мов перо,
Вітаю тебе, непідкупний Петро!
Ну як, не втомився стояти весь час,
Дзвеніти ключами і слухати нас?
Чи важко складати про зроблене звіт?
У котрій годині у тебе обід?
Ой, що ж це? А де ти? Хоч слово скажи…
Замок на воротах у рудій іржі,
Дорога нетоптана, чути пітьму…
Тут, мабуть, не ходять. Немає кому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726266
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 29.03.2017
автор: rutzt