Ще няньок лунали співи,
Вже тоді кохав я;
На маленький пальчик лівий
Срібний перстень дав я.
Заміж розійшлись дівчата,
Незрадно кохав я;
Вже чужий прийшов у хату,
Хоч і перстень дав я.
Грала музика без спину,
На святі співав я;
Чиясь ти тепер дружина,
Хоч завжди кохав я.
А дівчата осміяли,
Гірко заридав я:
Марно в вірності був сталий,
Марно перстень дав я!
Fryderyk Chopin, Pieśni:
Pierścień (Stefan Witwicki)
Smutno niańki ci śpiewały,
A ja już kochałem;
A na lewy palec mały
Srebrny pierścień dałem.
Pobrali dziewczęta drudzy,
Ja wiernie kochałem;
Przyszedł młody chłopiec cudzy,
Choć ja pierścień dałem.
Muzykantów zaproszono,
Na godach śpiewałem;
Innego zostałaś żoną,
Ja zawsze kochałem.
Dziś dziewczęta mnie wyśmiały,
Gorzko zapłakałem:
Próżnom wierny był i stały,
Próżno pierścień dałem!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726296
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 29.03.2017
автор: Валерій Яковчук