Який же благодатний отой весняний дощ.
Мов голками, його блаженство сутність прошиває,
Нове життя із матері землиці піднімає…
Думки мої промокли у цей дощ.
Дощу краплини, наче струни, до землі спустились.
Торкаються слова мої отих блаженних струн,
А у траві для когось заспівав цвіркун.
Його мелодія у серці моїм поселилась.
Який же благодатний час, коли періщить дощ.
Нове життя із хмар сюди Господь спускає,
І кожна брунька, кожен пагін розквітає.
Я так люблю, коли цвіте весняний дощ.
© Тетяна Гриндула, 22 березня 2017 р. (22 год. 23 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726325
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.03.2017
автор: Гриндула Тетяна