[i](спасибі за все)[/i]
Мене ти зранку, друже, здивував,
як не сказати в серці навіть більше.
Коментаря свого ж ти прочитав
і розходився самовара гірше!
Що сталося? Чи ти погано спав?
Чи постидався осуду загалу?
Для чого ж ти оту „_ерню“ писав,
якщо боїшся щоб її читали?!
Ти не боявся скривдити мене,
не контролюючи розпечених емоцій.
Та пройде час, напруження мине
і буде стидно ще у цьому році.
Сашко, Сашко… Та що там серце рвати.
„Допомогти“ в останню мить ти дійсно вмієш.
Не здатен як в руках себе тримати,
то мабуть, любий друже, вже старієш…
29.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117032902519
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726340
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 30.03.2017
автор: Олександр Мачула