[i][b]Змотаю в клубок місячне сяйво,
А в другий, сонячне проміння,
Я сплету з небокраю яскраво,
Ніжної шалі павутиння.
Зв"яжу своєї долі сплетіння
З твоїм таємничим корінням,
Скрученим путами з планетами
Невидимими тенетами.
Додам до них ниток з нічних зірок,
Що блискають вгорі неоном,
А з Венери, магічний волосок,
Щоб шаль здалась хамелеоном.
Накину той палантин на плечі
Й полечу до тебе надвечір,
Укриємось чарівним серпанком,
Щоб кохатися до світанку.
Потім забрати в свої тенета
І не відпускати більш долю,
Кинути їй на щастя монету...
З"єднай нас Боже, тебе молю![/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2017
автор: Макієвська Наталія Є.