А я не твій маяк, а ти не мої крила...
А я тобі кричу, верни мої вітрила!
А я тобі кричу, немов натхненний вітер,
Із шквалами вогню, де біль тепер /зігрітий/...
Бо я не твій палац, де краплями оазис,
Паде з моїх очей, де душу мою в стазис,
Ти ставиш кожен день у пошуках надії...
Бо я не твій елей у здійсненні світ - мрії...
Бо я не твій дурман, де золотом всі ночі...
Забутий в клітці птах... я зорями не хочу,
Летіти з вишини і падати додолу...
Бо ти не мій маяк у почуттях неволі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2017
автор: Квітка))