У достиглості темноокій

Я  торкаюся  легко  вустами  –  
пелюстками  розквітлої  вишні,
У  долоні  лягаю  слухняно,
так  закохано,  ягідно-грішно,
Що  здається  –  від  ніжності  щастям
похлинуся  і  вибухну  соком.
Всесвіт  стиснувся  до  абсолюту
У  достиглості  губ  ясноокій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726562
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.03.2017
автор: Оксана Дністран