Говори зі мною,
непізнана,
Розливайся сердечними нотами,
Снів володарко. Схожі й різні ми –
Не чиню я тобі уже спротиву.
Шовк тече крізь перстень
із легкістю –
В нім розніжене серденько гріється,
На папір одкровенням стелиться –
Із тобою так солодко мріється.
Розмовляй зі мною,
приглушена, –
Розпускаються руни душевнії,
Що колись були непорушними,
Що на сонці здавалися темними.
Струмени річками венозними,
Відбивайся у кожному погляді,
Проростай чуттєвості лозами.
Ти не гріх –
то чому ж я на сповіді.
Розкажи мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726581
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2017
автор: Серафима Пант