РОЗПУКУЮТЬСЯ ГОЛОСНО БРУНЬКИ

Розпукуються  голосно  бруньки,
Що  аж  здається  закладає  вуха.
Клейкі  на  світ  з’являються  листки,
Цю  канонаду  я  б  одвічно  слухав…

Смарагду  колір  виповняє  тло,
Листочки  скоро  вітер  залоскоче,
Куточком  раю  зробиться  село,
Казково-таємничі  стануть  ночі.

А  їх  володар,  дрібка-соловей,
В  шаленстві  співу  знову  захлинеться.
Мабуть  в  житті  єдиний  привілей,  
Що  ця  краса  щоденно  в  серце  ллється…

31.03.2017  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726640
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.03.2017
автор: Мирослав Вересюк