Викрикнув щось горобчик на кущику калини,
Вітер надув намет і шарудів у вікні.
Від денної утоми нили солдатські спини,
Нехитра вже вечеря на ящиковім дні.
В куті палахкотіла по мирному буржуйка,
Лилась розмова щира про дім та про сім’ю.
Торкнулася невабом щоки солена змійка,
Згадали побратимів, на небі що в строю.
А ніч вже накривала темним шатром простори,
В дозір ставали вої, що духом все міцні.
Пліч о пліч, поруч, не стрінеш кращої опори,
Прикритий тил надійно, - то сила в боротьбі.
31.03.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2017
автор: Валентина Ланевич